ALIEN ІНТЕРВ'Ю

[I] "... Мойсей ..."

"Картуш бога Ехнатона і небесного батька, Атона, носив ім'я Imram. У Біблії Мойсей згадується як син Амрамові, що еквівалентно івриті.

Ім'я єгипетського божества Атона транслітерацію в Адон єврейське слово. Адон, що в перекладі англійською мовою Біблії, як "Господь" (і Адонай, що перекладається як "моя Господа") використовується поряд з Яхве (Єгова) в Біблії виключно особистих імен Бога. Крім того, в стародавні часи, ім'я Єгови (Єгова) був написаний, але ніколи не говорив. Всякий раз, коли написано ім'я Єгови (Єгова) повинна була читати вголос, Адон (Атона) була озвучена замість. Письмова форма Адон нечасто, проте, його обмежене використання має важливе значення, особливо в перші шість книг Біблії (Див. у розділі "Господь" в Вичерпна Симфонія Стронга), де він призначений для вирішення наступних завдань поодинці: Мойсей звертається до Бога використання назви Адон / Атона (Вих. 4:10,13; 5:22; 34:9, Числа 14:17; Второзаконня 3:23; 7:26; 10:17), Мойсей, який сам, розглядаються як Аарон (Ex.32: 22; Num.12: 11) і Джошуа (Числа 11:28), використовуючи Адон назва / Атона, і Джошуа також звертається до Бога використанням Адон назва / Атона (Ісуса Навина 5:14 б, 7:07 ). Як уже згадувалося вище, є встановлені відносини між літературою 18-ї династії єгипетських і Біблії. Псалом 104 прикрасою Гімн Атона, яка була знайдена археологами в місті Akhetaten ".

http://www.domainofman.com/ankhemmaat/moses.html

"Останні і не біблійні місця зору Мойсей як благородний у дворі фараона Ехнатона. Значне число вчених, з Зигмундом Фрейдом, щоб Джозеф Кемпбелл, припускають, що Мойсей, можливо, втік до Єгипту після смерті Ехнатона (бл. 1334 до н.е.), коли багато хто з монотеїстичних реформ фараона були насильно звернена назад. Основні ідеї, що лежать у цій теорії є: монотеїстична релігія Ехнатона бути можливим попередником монотеїзм Мойсея, і "Листи Амарна», написана дворян Ехнатона, який описує рейдерство смуги "хабіру" напад на єгипетські території, в Месопотамії. "

- Посилання: Wikipedia.org

[II] "... Аменхотепа III ..."

"Аменхотеп III, значення Амона задоволений був дев'ятим фараона вісімнадцятої династії. За даними різних авторів, він правив Єгиптом з червня 1391 до н.е.-грудні 1353 до н.е. або червні 1388 до н.е. до грудня 1351 BC/1350 до н.е. після свого батька Тутмоса IV помер. Аменхотеп III був сином Тутмоса IV по Mutemwia, незначні дружина батька Аменхотепа. Аменхотеп III батьком двох синів зі своєю дружиною Великого Королівського Tiye, велика цариця відомий як родоначальник монотеїзм через наслідного принца Tuthmose який померлого батька, і його другий син, Ехнатон, який у результаті став його наступником на троні ".

- Посилання: Wikipedia.org

[III] "... Ехнатон ..."

"Ехнатон, що означає ефективне дух Атона, перш відомий як Аменхотеп IV (іноді читається як Аменхотеп IV і сенс Амон задоволений) до свого першого року, був фараон з XVIII династії Єгипту. Він особливо відзначив, за спробу змусити єгипетського населення в монотеїстичних поклоніння Атону, хоча є сумніви, наскільки успішним він був у цьому.

Аменхотеп IV став наступником свого батька після смерті Аменхотепа III в кінці свого 38-річного правління, можливо, після coregency тривалістю від 1 до або 2 або 12 років. Пропоновані терміни правління Ехнатона (в залежності від дебатів єгипетської хронології) є від 1353 до н.е. - 1336 до нашої ери або до нашої ери 1351 - головний дружина 1334 до н.е. Ехнатон був Нефертіті.

Його релігійна реформація, схоже, почалася з його рішення відсвяткувати Sed фестивалю в третій рік царювання - дуже незвичайний крок, так як Sed-фестиваль, свого роду королівської ювілей покликаний зміцнити божественні сили фараона царювання був традиційно проводиться В тридцятому році правління фараона.

Рік вісім поклало початок будівництва на своїй новій столиці, Akhetaten («Горизонт Атона»), на місці, відомий сьогодні як Амарна. У тому ж році, Аменхотеп IV офіційно змінив своє ім'я на Ехнатон ("Ефективне Дух Атона») як докази його зміщення релігійної точки зору. Дуже скоро після цього він централізував єгипетських релігійних обрядів у Ехнатона, хоча будівництво міста, схоже, триває протягом декількох років. На честь Атона, Ехнатон також курирував будівництво деяких з найбільш масивних храмових комплексів в Давньому Єгипті, в тому числі в Карнаке, недалеко від старого храму Амона. В цих нових храмів Атона поклонялися у відкритому сонячному світлі, а не в темній корпусу храму, як це було в попередній звичай. Ехнатон Вважається також, що склали гімн Великої Атона.

Спочатку Ехнатона представлені ATEN як варіант відомої верховного божества Амон-Ра (сам результат раніше піднесення культу Амона, в результаті чого стає Амона злився з богом сонця Ра), в спробі поставити його ідей в знайомому єгипетського релігійного контексту. Однак, рік 9 свого правління Ехнатон оголосив, що Атона був не тільки верховним богом, але тільки Бог, і що він, Ехнатона, був єдиним посередником між Атон та його людей. Він наказав спотворення храмів Амона по всій Єгипет, а в ряді випадків написи «богам», множина були також вилучені.

Ім'я Атона в теж написані по-різному після 9 класу, щоб підкреслити радикалізм нової влади, яка включала заборону на ідолів, за винятком променями сонячного диска, в якому промені (зазвичай зображується, що закінчується в руках), по всій видимості, являють собою невидимий дух Атона, який до того часу, мабуть, вважають не тільки богом сонця, а універсальні божества. Важливо зазначити, що уявлення Атона завжди супроводжується свого роду «ієрогліфічних виноска", заявивши, що подання про Сонце як всеосяжна Творця повинно було бути прийнято, як тільки що: уявлення про щось, що , за самою своєю природою, як щось подолання створення, не може бути повністю або недостатньо представлені на будь-якій частині цього творіння ».

Цей період Амарни також пов'язано з серйозною спалаху пандемії, можливо, чуми, або поліомієлітом, або, можливо, перший зареєстрований у світі спалахом грипу, який прийшов з Єгипту і поширилася по всьому Близькому Сходу, убивши Suppiluliuma I, хітіті короля. Грип представляє собою захворювання, пов'язане з близькістю водоплавних птахів, свиней і людини, і його походження, пандемія хвороби може бути пов'язане з розвитком сільськогосподарських систем, що дозволяє змішувати ці тварини та їх відходів.

Деякі з перших археологічних свідчень для цього сільськогосподарські системи в період Амарни Стародавнього Єгипту, та пандемії, які пішли цей період по всьому древньому Близькому Сходу, можливо, був раніше записаних спалаху грипу. Тим не менш, точна природа цього єгипетська кара залишається невідомим і Азії також були запропоновані в якості можливого місця походження пандемії грипу серед людей. Поширеність захворювання може допомогти пояснити швидкість, з якою сайт Akhetaten згодом відмовилися. Це може також пояснити, чому наступні покоління вважають богів повстали проти Амарна монархів. Чорна чума також було запропоновано у зв'язку з тим, що в Амарне сліди чуми були знайдені. "

- Посилання: Wikipedia.org

[IV] "... Нефертіті ...

"Нефертіті (вимовляється під час щось на зразок * nafrati ː та) (бл. 1370 до н.е. -. З 1330 р. до н.е.) була Велика Королевська дружина (або головний дружини / чоловіка) єгипетського фараона Ехнатона. Вона була матір'ю в законі і ймовірні мачуха Тутанхамона фараоном. Нефертіті, можливо, також ухвалив, як фараон в своєму власному праві під назвою Neferneferuaten коротко після смерті чоловіка і до вступу Тутанхамона, хоча ця ідентифікація сумнівався за останніми дослідженнями. Її ім'я приблизно перекладається як "красиві (або ідеальний) один приїхав". Вона також ділиться своїм ім'ям типу витягнутий золота кулька під назвою "Нефер", що вона часто зображується як носити. Вона стала знаменитою завдяки її бюста, в даний час в Старому музеї Берліна.

Походженням Нефертіті не відомо, з упевненістю, але в даний час прийнято вважати, що вона була дочкою А.Ю. пізно, щоб бути фараона. Інша теорія, яка отримала деяку підтримку визначені Нефертіті з Митанни принцеса Tadukhipa. Назва Nimerithin вже говорилося в старих свитках, в якості альтернативного назви, але це до сих пір не підтверджена офіційно. Він також припустив, що Нефертіті була дочкою або родичем Аменхотепа III, або вищої знаті фіванських. Інша теорія ставить Нефертіті як дочка Sitamun, зведеною сестрою Аменхотепа III. Королева Iaret була матір'ю Sitamun в. Iaret займав важливі спадкові титули, які припинили своє існування після вознесіння Аменхотепа III. Sitamun зводиться у Великій Королівській Дружина у Tiye але немає ніяких ознак того, що вона ніколи не мала дітей, і якщо так з ким. Існує ряд доказів, заснованих на назви кожної з цих жінок, які показують, що вони були якимось чином пов'язані одне з одним у своїй сім'ї ... Її ім'я означає "красивий". Нефертіті поклоняються тільки одному богу на ім'я Атона. В залежності від реконструкції генеалогії древніх єгипетських фараонів слід, чоловіка Ехнатона, можливо, був батько або брат фараона Tutankhaten (пізніше названий Тутанхамона).

Вона шести відомих дочок Ехнатона фараон. Це список пропонованих року народження:

• Meritaten : До одного року або на самому початку першого року (1356 до н.е.) ..
• Meketaten : 1-й рік або три (1349 до н.е.).
• Ankhesenpaaten , пізніше королева Тутанхамона
• Neferneferuaten Tasherit: Рік 6 (1344 до н.е.)
• Neferneferure : Рік 9 (1341 до н.е.).
• Setepenre : Рік 11 (1339 до н.е.) ".

- Посилання: Wikipedia.org

[V] "... Тутанхамона ..."

"Він був сином Ехнатона, також відомий як Аменхотеп IV і його дружини королеви незначних Кия . Назва Королева Кия був «Дуже улюблена дружина Ехнатона", тому не виключено, що вона народила йому спадкоємця. Supporting this theory, images on the tomb wall in the tomb of Akhenaten show a royal fan bearer standing next to Kiya's death bed, fanning what is either a princess or more likely a wet nurse holding a baby, which would indicate that the wet nurse was holding the boy-king-to-be.

Tutankhamun was only nine or ten years old when he became pharaoh, and reigned for approximately ten years, making him nineteen years old at death. In historical terms Tutankhamun significance stems from his rejection of the radical religious innovations introduced by his predecessor Akenhaten and that his tomb, uniquely, in the Valley of the Kings was discovered almost completely intact — the most complete ancient Egyptian tomb ever found. As Tutankhamun began his reign at such an early age, his vizier and eventual successor Ay was probably making most of the important political decisions during Tutankhamun's reign.”

- - Reference: Wikipedia.org

[vi] …”Brothers of the Snake”…

“It cannot be overemphasized that the serpent or snake plays no role in the teachings or ritual of regular Freemasonry. Its introduction as a fastener for masonic aprons is easily seen as the work of regalia manufacturers. That said, the symbolic usages of the snake are of interest to students of religion, esoterica, and of history.

On the other hand, George Oliver writes that the serpent is a “significant symbol in Freemasonry : Moses' rod changed into a serpent , “The serpentine emblem of Masonry… is a bright symbol of Hope; for the promised Deliverer will open the gates of Heaven to his faithful followers by bruising its head, and they shall enter triumphantly, trampling on its prostrate body.” “A striking emblem of Christianity triumphant; and bearing an undoubted reference to the promise made to Adam after his unhappy fall.” In mainstream Christian beliefs, the snake represents temptation and evil: the snake is the servant of Satan. But it has also had its more positive significance.

In ancient Egyptian mythology the world was created by four powers, one of which was the sun god Amun-Ra who took the form of a snake and emerged from the water to inseminated the cosmic egg, the kneph , which was created by the other gods. In another story, a god named Hathor transformed himself into a poisonous snake called Agep and killed Seth. He also guarded the wheat fields where the spirit of Horus was said to live, bringing the sheaf of wheat to be regarded as the symbol of rebirth. W. Bro. H. Meij suggests that this is the root of the masonic usage of an ear of corn in the Fellowcraft degree.

In Greek mythology Zeus freed two eagles which met at the centre of the world, sometimes called the navel of the earth, which is guarded by a snake called Pytho. The symbol Serpens Candivorens, a snake biting its tail, represents the unending cycle of nature between destruction, and new creation, life and death. The Greeks called this figure Ouroboros. Chinese mythology maintained that the world was surrounded by two entwined snakes, which symbolized the power and wisdom of the creator. In another legend the Buddha was attacked by a snake which bound itself seven times around his waist. Due to the inner strength of the Buddha, the snake could not kill him but instead became his follower.

Astrologers, or those interested in the historical development of astrology, will point out that some systems include a thirteenth sign of the zodiac known as Ophiuchus Serpentarius, the Serpent Holder. This constellation lies between Sagittarius and Libra, somewhat over Scorpio. In the sixteenth and seventeenth centuries this constellation was called Alpheichius. Known as the “God of Invocation”, this house was named after the legendary healer, Ophiuchus (Asclepius). The two serpents in his hands later replaced the twin ribbons around the caduceus which became a symbol for physicians.”

– Reference: freemasonry.bcy.ca/symbolism/serpent.html

[VII] "... вбили жерців Амона ..."

"Верховний жрець Амона і перший пророк Амона був найбільш високопоставленим священиком у священство стародавнього єгипетського бога Амона.

“Maya” was the High Priest of Amen until year 4 of Akhenaten. Redford speculates that Maya is short for Ptahmose and that Ptahmose served from the end of the reign of Amenhotep III until the beginning of the time of Akhenaten.

“Parennefer” was the High Priest of Amen during the reigns of Tutankhamen and Horemheb.”

- Посилання: Wikipedia.org

[viii] “…Moses…”

“(The Exodus of Hebrew slave from Egypt, led by Moses) may have occurred around 1400s BC, since the Amarna letters, written ca. forty years later to Pharaohs Amenhotep III and Amenhotep IV (Akhenaten) indicate that Canaan was being invaded by the “Habiru” — whom some scholars in the 1950s to 1970s interpret to mean “Hebrews”.

Exodus 34:29-35 tells that after meeting with God the skin of Moses' face became radiant, frightening the Israelites and leading Moses to wear a veil. Jonathan Kirsch, in his book Moses: A Life, thought that, since he subsequently had to wear a veil to hide it, Moses' face was disfigured by a sort of “divine radiation burn”.

- Посилання: Wikipedia.org

[ix] .. Yahweh…”

"Картуш бога Ехнатона і небесного батька, Атона, носив ім'я Imram. In the Bible, Moses is referred to as the son of Amram, the Hebrew equivalent. The name of the Egyptian deity Aten transliterates into the Hebrew word Adon . Adon, which is translated by English Bibles as “the Lord” (and Adonai, translated as “my Lord”) is used along with Jehovah (Yhwh) in the Bible as the exclusive personal names of God. Moreover, in ancient times, the name Jehovah (Yhwh) was written, but never spoken. Whenever the written name Jehovah (Yhwh) was to be read out loud, Adon (Aten) was voiced instead. The written form of Adon is infrequent, however, its limited usage is significant, especially in the first six books of the Bible (See under “LORD” in Strong's Exhaustive Concordance), where it is reserved for the following applications alone: Moses addresses God using the title Adon/Aten (Exodus 4:10,13; 5:22; 34:9; Numbers 14:17; Deuteronomy 3:23; 7:26; 10:17); Moses, himself, is addressed both by Aaron (Ex.32:22; Num.12:11) and by Joshua (Numbers 11:28) using the title Adon/Aten; and Joshua also addresses God using the title Adon/Aten (Joshua 5:14 b; 7:7). As mentioned above, there is an established relationship between the literature of the Egyptian 18th Dynasty and the Bible. Psalm 104 is an embellishment of the Hymn to the Aten which was found by archaeologists at the city of Akhetaten.”

– Reference: http://www.domainofman.com/ankhemmaat/moses.html

“Yahweh is an English rendition of יהוה , the name of the God of Israel. During the Babylonian captivity, the Hebrew language spoken by the Jews was replaced by the Aramaic language of their Babylonian captors, which was closely related to Hebrew and, while sharing many vocabulary words in common, contained some words that sounded the same or similar but had other meanings. In Aramaic, the Hebrew word for “blaspheme” used in Leviticus 24:16, “Anyone who blasphemes the name of YHWH must be put to death” carried the meaning of “pronounce” rather than “blaspheme”.

- Посилання: Wikipedia.org